ПРОФЕСІЙНІ НАДБАННЯ В ЛОГОПЕДІЇ.

              ОСОБЛИВОСТІ  МОВЛЕННЯ  ДІТЕЙ 

            З   ФОНЕТИКО-ФОНЕМАТИЧНИМ

                      НЕДОРОЗВИНЕННЯМ.

            Для дошкільників з ФФНМ характерні відхилення у формуванні вимовної системи мовлення та її сприймання. Готовність таких дітей до навчання великою мірою залежить від своєчасного подолання цих недоліків.

  Особливістю фонетичної сторони мовлення дітей із ФФН є неправильна вимова звуків у поєднанні з їх перестановками, замінами, пропусками, що призводить до зниження розбірливості мовлення, змазаності, невиразності. Ознакою фонематичного недорозвитку є незавершеність процесу формування звуків, які відрізняються дрібними артикуляційними чи акустичними ознаками.

 Несформованість звуковимовної системи проявляється так:

·        Заміни звуків більш простими за артикуляцією( дзвінкі замінюються глухими, Р та Л – звуками Л* та Й, звук – С – звуками Ш та Ф, тощо). Деякі діти всю групу фрикативних звуків ( свистячих, шиплячих) проривними Т, Т*, Д, Д*.

·        Заміни артикуляційно близьких звуків одним, акустично подібним( наприклад, пом*якшений звук Ш замість Ш, С, С* тощо);

·        Правильна вимова за вимогою дорослого поряд з відсутністю або замінами окремих звуків у власному мовленні;

·        Нестійке використання звуків у мовленні:  однакові слова , але в різних контекстах , діти вимовляють по – різному;

Кількість звуків , які неправильно вимовляються чи не використовуються дітьми в мовленні досягає великої кількості( 16 – 20). Найчастіше виявляються несформованими свистячі та шиплячі звуки (С, С*, З, З*, Ц, Ш, Ж, Ч, Щ), звуки Л, Л*, Р, Р*; дзвінкі часто замінюються парними глухими; відсутній непарний м*який приголосний Й.

  Поряд з неправильною вимовою та сприйманням звуків, у дітей відзначаються труднощі у вимові багатоскладових слів із збігом приголосних.

      Несформованість фонематичного сприймання призводить до порушення у дітей аналізу звукового складу мовлення. Як правило, дітям недоступне виділення голосних звуків із середини та кінця слова, замість першого приголосного вони називають склад або ціле слово. У більшості дітей спостерігаються труднощі при доборі малюнків, назви яких починаються на заданий звук.

        Крім означених недоліків вимови та розрізнення звуків, при фонематичному недорозвитку інколи спостерігається незначне відставання у формуванні лексико – граматичних категорій. Лише під час спеціального обстеження виявляються різноманітні помилки у використанні дітьми відмінкових закінчень, при узгодженні прикметників, іменників з числівниками, при використанні прийменників, тощо.

       Психічний розвиток дітей із ФФНМ також характеризується певними особливостями, такими як нестійкість уваги, відволікання, сповільненість запам*ятовування мовленнєвого матеріалу, дещо зменшений обсяг слухової пам*яті. Інколи спостерігається зниження критичності мислення по відношення до власної активної мовленнєвої діяльності, що проявляється у більшій кількості помилок при виконанні завдань порівняно з дітьми, які правильно вимовляють звуки. Недоліки у мовленні можуть призвести до формування у дітей негативних рис характеру, наприклад, нерішучості, сором*язливості, замкненості. В окремих випадках у дітей з ФФНМ спостерігається неадекватна самооцінка, проблеми у міжособистісних стосунках. Тому корекційна робота з дітьми сприятиме не тільки подоланню мовленнєвих вад, а і гармонійному розвитку особистості.