Translate

пʼятниця, 25 жовтня 2013 р.

                 

                       МОВА    ВАШИХ   ДІТЕЙ
 

                             Поради  батькам


Мова - невичерпне джерело розумового розвитку дитини. Без розвиненого мовлення малюк не зможе здобути міцних і ґрунтовних знань з основ наук, не зможе цілісно і гармонійно розвиватися. 
Важлива роль у формуванні  особистості дитини, у розвитку  мовлення – належить сім*ї.
     Адже перші слова, перші речення малеча вимовляє в колі близьких людей – батька, матері, бабусі, дідуся. Якщо ми любимо свою дитину, бажаємо їй добра та світлої долі, невже байдуже поставимося до труднощів, які згодом спричинюють вади мовлення!  Вчасне не виправлення мовленнєвих вад призводить до порушень і затримки загального розвитку дитини, спричиняє труднощі у сприйманні та аналізі як навчального матеріалу, так і реальних подій. От чому логопед завжди попереджає батьків, намагаючись застерегти їх від легковажного ставлення до проблем мовлення  їхньої дитини.








    
                     МОВЛЕННЯ  ДОРОСЛИХ  -

            ВЗІРЕЦЬ ДЛЯ  НАСЛІДУВАННЯ.


Мовлення дорослих  - приклад для дітей. Успіх мовленнєвого розвитку дитини насамперед залежить
від мовлення дорослих і ,  зокрема , батьків.  Дитина навчається говорити завдяки слуху і здібності до наслідування. Відомо, що дитина дошкільного віку досить легко наслідує неправильну вимову дорослих, переймає місцеву говірку, діалектизми, вульгаризми. Дитина швидше навчиться правильно говорити, якщо чутиме навколо себе правильну літературну мову дорослих.  У розвитку мовлення дітей надзвичайно важливу роль відіграє добрий слух. Батьки мають берегти слух дитини, стежити за станом слухового органа.


ПОРАДИ  БАТЬКАМ

·            Стежте за мовленням дітей, своєчасно виправляйте  недоліки.

·       Пам*ятайте, що Ваше мовлення є взірцем для наслідування, тому воно має бути завжди правильним.

·       Правильне мовлення – запорука успішного навчання в школі.


пʼятниця, 8 лютого 2013 р.

Развитие речи у детей в дошкольном возрасте.

                     

                       РАЗВИТИЕ РЕЧИ У ДЕТЕЙ

                  В ДОШКОЛЬНОМ ВОЗРАСТЕ.



    В настоящее время психолого - педагогическое изучение речевых нарушений занимает ведущее место при разработке содержания и методов обучения речи  детей дошкольного возраста. В основу системы специального обучения детей на логопедических занятиях положены психологические закономерности усвоения языка с учетом особенностей детей. 
   Одним из психологических принципов, лежащих в основе овладения речью детьми, является принцип развития, согласно которому все психические процессы ( и речь тоже), имеют определенные качественные стадии развития. Существуют сензитивные периоды в которые ребенок особенно чувствителен к определенного рода влияниям окружающей среды. Для развития речи сензитивным периодом является возраст от 1,5 до 3 лет, когда ребенок оказывается наиболее чувствительным к речи.

     Известный советский психолог Л.С. Выготский отмечал, что слишком позднее начало обучения не играет той роли в развитии, какую оно играет тогда, когда происходит в оптимальные сроки и ребенок овладевает основными средствами языка, на котором осуществляется общение. В сензитивный период закладываются основы речевого поведения , формируется особое языковое чувство. Обучение только тогда хорошо, когда оно идет впереди развития. Тогда оно пробуждается и вызывает к жизни целый ряд функций, находящихся в стадии созревания, лежащих в зоне ближайшего развития. В этом заключается главнейшая роль обучения и развития ( Л.С. Выготский).

     Можно выделить две основные функции речи - общение и обобщение.

   Овладение речью , как средством общения происходит в раннем и дошкольном возрасте.
За короткий период раннего и дошкольного детства ребенок овладевает тремя типами общения:

  • эмоциональное общение - первое полугодие жизни;
  • общение на основе понимания - со второго полугодия жизни;
  • общения на основе речи - с 1,5 - 2 лет.
     Необходимо отметить, что возникновение каждого типа общения не приводит к вытеснению предыдущего. Так, овладевая общением на основе понимания, ребенок первоначально фиксирует взглядом тот предмет, который назван, затем может указать на него( сначала рукой,  а затем пальцем,; сначала показ всего предмета, затем четкое выделение отдельных частей из целого), а потом представить его.

     Своеобразие эмоционального общения заключается в том, что сами дети не стремятся к общению: оно возникает только по инициативе взрослого. Если, склонившись над ребенком , взрослый улыбается, то и ребенок отвечает улыбкой. Овладение эмоциональным общением происходит путем подражания , подражая взрослому ребенок как бы копирует его мимику, чутко реагируя на каждое новое выражения лица об эмоциональном состоянии : боль, радость..         
     По мере развития эмоционального общения у ребенка постепенно возникает желание общаться, сам проявлять инициативу, которое он выражает различными движениями и звуками. 
    Особенность общения на основе понимания состоит в том, что ребенок еще не говорит, но уже выступает в роли собеседника, выражая ответную реакцию мимикой, взглядом. А наличие ответной реакции позволяет нам судить о понимании речи ребенком. Поэтому общение ребенка со взрослым на основе понимания является активным процессом.
    
    При правильном развитии речи ребенок раннего возраста быстро переходит к речевому типу общения.  Сначала у детей появляется непреднамеренная речь, затем - обращенная речь ( по инициативе ребенка), когда ребенок вслед за взрослым употребляет те или иные слова и словосочетания. Это еще не самостоятельная речь, так как ребенок не конструирует высказывание. Наиболее элементарной , но уже самостоятельной речью является ситуативная речь (возникшая по ситуации), но для пояснения своей мысли ребенок широко использует жесты, мимику как в сочетании с указательными местоимениями( там, это, тут), так и без них.

   Взрослому важно предоставить ребенку как можно больше возможностей для полного развития эмоционального общения и общения на основе понимания.
    
Продолжение следует...



       

пʼятниця, 26 жовтня 2012 р.

Причини, які обумовлюють порушення фонетичного мовлення у дітей дошкільного віку.

                                  

  У дітей в період від  народження і до 4-х років розвивається мовленнєва компетентність - уміння керувати мовленнєвими органами. До чотирьох років діти оволодівають правильною вимовою фонем, а до 6 років навчаються усвідомлено розрізняти повністю усі звуки мовлення на слух і при вимові у будь - якій позиції слова.

    Фонетичний бік мовлення вважається сформованим у  дитини тоді, коли дитина набуває здатності керувати м*язами мовленнєвого апарату, координувати рухи переферийних мовних органів достатньо для того , щоб забезпечити вимову звуків, складів , складів, слів, речень у відповідності до результатів аналізу, проведеного спільно зі слуховим і кінетичним( сприймання артикуляційних позицій звуків) відчуттям. 

    У дітей фонематичні процеси формуються послідовно від простого до складнішого : фонематичне сприймання, фонематичні уявлення,  фонематичний аналіз та синтез і тривалість їх розвитку різна , залежить від складності. Для розвитку кожного наступного фонематичного процесу потрібна не стільки повна сформованість попереднього , скільки достатня, і тому окремі етапи розвитку різних за складністю фонематичних процесів можуть накладатися один на один.
  Причини виникнення порушень фонематичних процесів у дітей   розглядаються точки зору анатомії і фізіології, нейропсихології та інших наук. Порушення фонематичних процесів переважно виникають при ураженні домінантної півкулі кори головного мозку. При ураженні або недорозвитку первинних та вторинних сенсорних зон скроневої долі кори головного мозку домінантної півкулі виникають порушення фонематичних процесів, а недомінантної півкулі - порушення немовленнєвого слуху, тобто  спостерігаються порушення інтонаційно-мелодичного боку мовлення,а  експресивне мовлення монотонне, емоційно невиразне.У дітей порушення цієї частини мозку затримує розвиток слухо - моторних координацій, емоційного осмислення мовлення. Так, при ураженні скроневої долі у дітей спостерігається первинне прорушення фонематичного сприймання та диференціацій. При ураженні тім*яної долі кори головного мозку виникає вторинне порушення фонематичного сприймання, що є наслідком неточного уявлення артикуляційного образу фонеми. При ураженні лобної долі кори головного мозку найбільш виражені труднощі виникають при формуванні фонематичного аналізу: місце послідовності звуків у слові.
  Отже, порушення фонематичних процесів у дітей виникають при ураженні різних відділів кори головного мозку. На місце локалізації ураження в корі головного мозку вказує симптоматика.


      МІСЦЕ ЛОКАЛІЗАЦІЇ УРАЖЕННЯ КОРИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ І    
                       СИМПТОМАТИКА  ЛОКАЛІЗАЦІЇ ПОРУШЕННЯ:
  • Якщо місце локалізації в скроневій долі правої і лівої півкулі Г.М. , то характерними симптомами будуть неправильне відтворення рітмічно-інтонаційної сторони звуків після сприймання зразка на слух при правильному відтворенні за інструкцією;
  • Якщо місце локалізації ураження скроневої долі лівої півкулі, то то характерними симптомами будуть сплутування опозиційних звуків( с-з, п-б, т-д, г-х...);
  • Якщо місце локалізації ураження у тім*яній долі правої і лівої півкулі, то симптомами будуть -сплутування звуків( с-ш, х-ф, м-б, з-ж...);
  • Якщо місце локалізації ураження в лобній долі правої півкулі, то симптомами будуть пропуски звуків в процесі звукового аналізу слів;
  • Якщо локалізацією ураження у лобній долі лівої півкулі, то симптомами будуть: 1) неправильне відтворення рітмічно -інтонаційної сторони звуків за інструкцією, при правильному відтворенні після сприймання їхнього зразка на слух. 2)Та в процесі звукового аналізу слова називання звуків у неправильній послідовності, повторне називання окремих звуків та складів.
Тобто, порушення фонематичних процесів у дітей можуть виникати при ураженні різних доль кори головного мозку: лобної, скроневої та тім*яної як лівої, так і правої півкуль. Місце локалізації ураження в корі головного мозку можна визначити за результатами аналізу та систематизації симптоматики. 

          У процесі сприймання та аналізу відповідних ритмів однакову участь приймає скронева доля  як правої, так і лівої півкуль кори головного мозку. 

        Чіткість і точність сприймання фонеми та уявлення про неї в ізольованому звучанні та у слові досягається завдяки формуванню цього образу у сукупності: акустичних, артикуляційно - кінестетичних та артикуляційно - кінетичних характеристик.

  Цілісне уявлення про фонему як одиницю мовлення, що входить у склад слова і займає у ньому конкретне місце, формується завдяки участі скроневої, тім*яної та лобної доль півкуль , як лівої так і правої. Задня , скронева та тім*яна долі як правої , так і лівої півкуль, забезпечують уявлення про фонему як цілісну одиницю, що включає  певну суму акустичних та артикуляційно - кінетичних ознак, завдяки між ними двосторонніх зв*язків. Функціональне призначення лівої півкулі- аналіз інформації, а правої - її синтез, але симптоматика, яка виявляється при ураженні задньої частини кори головного мозку лівої та правої півкуль, подібна.

      Причинами виникнення порушень вимови фонем та слів визначено  у комплекс психічних процесів, до яких віднесено фонематичні процеси( сприймання, диференціації, уявлення), кінетичні процеси( відчуття, сприймання, праксис), кінетичний праксис, та всі вони обумовлені нейрофізіологічними змінами діяльності в області лобної, скроневої та тім*яних доль півкуль головного мозку.