Translate

пʼятниця, 26 жовтня 2012 р.

середа, 10 жовтня 2012 р.

ПРОФЕСІЙНІ НАДБАННЯ В ЛОГОПЕДІЇ.



              ОСОБЛИВОСТІ  МОВЛЕННЯ  ДІТЕЙ 

            З   ФОНЕТИКО-ФОНЕМАТИЧНИМ

                      НЕДОРОЗВИНЕННЯМ.


            Для дошкільників з ФФНМ характерні відхилення у формуванні вимовної системи мовлення та її сприймання. Готовність таких дітей до навчання великою мірою залежить від своєчасного подолання цих недоліків.
  Особливістю фонетичної сторони мовлення дітей із ФФН є неправильна вимова звуків у поєднанні з їх перестановками, замінами, пропусками, що призводить до зниження розбірливості мовлення, змазаності, невиразності. Ознакою фонематичного недорозвитку є незавершеність процесу формування звуків, які відрізняються дрібними артикуляційними чи акустичними ознаками.
 Несформованість звуковимовної системи проявляється так:
·        Заміни звуків більш простими за артикуляцією( дзвінкі замінюються глухими, Р та Л – звуками Л* та Й, звук – С – звуками Ш та Ф, тощо). Деякі діти всю групу фрикативних звуків ( свистячих, шиплячих) проривними Т, Т*, Д, Д*.
·        Заміни артикуляційно близьких звуків одним, акустично подібним( наприклад, пом*якшений звук Ш замість Ш, С, С* тощо);
·        Правильна вимова за вимогою дорослого поряд з відсутністю або замінами окремих звуків у власному мовленні;
·        Нестійке використання звуків у мовленні:  однакові слова , але в різних контекстах , діти вимовляють по – різному;
Кількість звуків , які неправильно вимовляються чи не використовуються дітьми в мовленні досягає великої кількості( 16 – 20). Найчастіше виявляються несформованими свистячі та шиплячі звуки (С, С*, З, З*, Ц, Ш, Ж, Ч, Щ), звуки Л, Л*, Р, Р*; дзвінкі часто замінюються парними глухими; відсутній непарний м*який приголосний Й.
  Поряд з неправильною вимовою та сприйманням звуків, у дітей відзначаються труднощі у вимові багатоскладових слів із збігом приголосних.
      Несформованість фонематичного сприймання призводить до порушення у дітей аналізу звукового складу мовлення. Як правило, дітям недоступне виділення голосних звуків із середини та кінця слова, замість першого приголосного вони називають склад або ціле слово. У більшості дітей спостерігаються труднощі при доборі малюнків, назви яких починаються на заданий звук.
        Крім означених недоліків вимови та розрізнення звуків, при фонематичному недорозвитку інколи спостерігається незначне відставання у формуванні лексико – граматичних категорій. Лише під час спеціального обстеження виявляються різноманітні помилки у використанні дітьми відмінкових закінчень, при узгодженні прикметників, іменників з числівниками, при використанні прийменників, тощо.
       Психічний розвиток дітей із ФФНМ також характеризується певними особливостями, такими як нестійкість уваги, відволікання, сповільненість запам*ятовування мовленнєвого матеріалу, дещо зменшений обсяг слухової пам*яті. Інколи спостерігається зниження критичності мислення по відношення до власної активної мовленнєвої діяльності, що проявляється у більшій кількості помилок при виконанні завдань порівняно з дітьми, які правильно вимовляють звуки. Недоліки у мовленні можуть призвести до формування у дітей негативних рис характеру, наприклад, нерішучості, сором*язливості, замкненості. В окремих випадках у дітей з ФФНМ спостерігається неадекватна самооцінка, проблеми у міжособистісних стосунках. Тому корекційна робота з дітьми сприятиме не тільки подоланню мовленнєвих вад, а і гармонійному розвитку особистості.

субота, 22 вересня 2012 р.

Використання Поліфонатора.


                 ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ   

                              ПОЛІФОНАТОРА 

    В КОРЕКЦІЙНО - МОВНІЙ РОБОТІ  З ДІТЬМИ. 



     Сучасні технічні засоби реабілітації й навчання дітей дають фахівцям можливість отримати позитивні результати в оптимально короткі строки. Тому в корекційно-мовній роботі я використовую Поліфонатор ПФ-03, який випускається науково-виробничим підприємством «Вабос» (Україна)
      Корекційна робота за допомогою Поліфонатора та використання інноваційних методів та прийомів – важливий етап подолання фонетико-фонематичного недорозвитку мовлення дітей.
Поліфонатор дає можливість здійснювати комплексний вплив на дитину. За його допомогою я формую у дітей із ФФНМ такі навички: розвиваю дихання, навчаю впізнавати окремі звуки мовлення, закріплюю артикуляцію ізольованих звуків, проводжу автоматизацію та диференціацію звуків за їх акустичними ознаками; формую та закріплюю складову будову слів; визначаю кількість слів у реченні, навчаю керувати дрібними м`язами рук за допомогою вібратора. При використанні Поліфонатора, підключаються такі аналізатори: тактильний, зоровий, слуховий, що дає опору для розвитку кінестетичних (мовно-рухових) відчуттів. Поліфонатор дозволяє дитині не тільки почути, але й побачити, відчути тактильно ознаки звуку, слова. За його допомогою я легко створюю ігрову ситуацію, викликаю зацікавленість у дитини, що сприяє встановленню емоційного контакту між мною та дитиною.  У дитини підвищується інтерес до процесу засвоєння звуку, вона навчається контролювати свою вимову, «виступає» в ролі актора. Поліфонатор я використовую в корекційній роботі з 2001 року під час проведення індивідуальних, так і під час індивідуально - підгрупових занять.



 Даний досвід ставить за мету створення системи., що сприяла б ефективній корекції мовлення дітей із фонетико - фонематичним недорозвитком мовлення.  Сучасні технічні засоби реабілітації й навчання дітей, інноваційні методи та прийоми роботи дають фахівцям можливість отримати позитивні результати в оптимально  короткі строки.  Використання  Поліфонатора під час корекції фонетико – фонематичних порушень значно підвищує мотиваційний компонент діяльності дітей,  позитивно впливає на встановлення емоційного контакту між дитиною і логопедом.
Практика використання ТЗН та інноваційних методів  свідчить про те, що завдяки їх використанню скорчується етап оволодіння та користування новими звуками у самостійному мовленні, значно підвищується працездатність на заняттях,  формуються  навички  самоконтролю та позитивних емоцій у дітей. Робота на Поліфонаторі та використання інноваційних методів-сучасний ,творчий пошук вчителя- логопеда.Дані матеріали рекомендуються для використання  у логопедичній роботі з дітьми старшого дошкільного віку.


Дрібна моторика.


Розвиток дрібної моторики у дітей різних вікових груп.                                                                                                      


          Якщо перед вступом до школи у дитини не виявлена право – чи ліворукість,
це свідчить про функціональну неготовність мозку до аналітико –
синтетичної діяльності. Тренування дрібних рухів пальців провідної правої
руки активізує діяльність лівої півкулі чоловічого мозку, яка під впливом
середовища пожвавлює онтогенез мовних і моторних функцій. Для розвитку
механізмів успішного оволодіння письмом необхідно розпочинати спеціальні
заняття з дитиною від моменту морфологічного дозрівання руки.
Кілька напрямків.
1.      Виконання з 4-х річного віку графічних завдань з
використанням олівця і дидактичних матеріалів;        
2.      Використання ножиць -  як інструментального засобу
3.      (в поєднанні зі складанням малюнків, з конструювальними
вправами);
4.      Виконання вправ на координацію рухів та оптичної уваги.

    У 4-х річної дитини стрімко розвивається загальна моторика: вона наслідує
характерні рухи тварин, відтворює рухи людей деяких професій.
Доступним для неї засобом розвитку дрібної моторики руки є
розфарбовування малюнків певного сюжету різнокольоровими олівцями (за
вказівкою: не виходити за межі, зафарбовувати його рівномірно).
       Пятого року життя робота з ножицями обмежується вирізуванням частин
основного малюнка розміщених окремо на квадратах і прямокутниках , 
наклеювання у відповідні місця, позначені контуром. Для набуття оптичної
зрілості доступні :провести лінію по доріжці не виходячи, обвести овал
зовні чи всередині за контуром, зєднати лінією однакові предмети на
малюнку, продовжити бордюр за крапками і т.д.
      У старшій групі робота з олівцем складніша: малюнки меншого розміру,
збільшується їх кількість, ускладнюється завдання : * штрихування з певною
логічною операцією (2 склянки, 1 дзвіночок, 2 прапорці).
      Діти виконують штрихування: горизонтальне, вертикальне чи діагональне;
фігур різних форм, геометричних фігур: олівцем, ручкою або фломастером.
Формується постава за столом, тримання ручки чи олівця, щоб дитина не
відривала руку від паперу.
      На 6-му році життя передбачається виконання графічних завдань на папері в
клітинку, які є продовженням готового зразка. Спочатку на клітинці вдвічі
більший ніж у шкільному зошиті відомі предмети: грибочки, парасольки
тощо, потім ламані лінії, не відриваючи руки від паперу. Завершується –
відтворенням замкнутих  геометричних фігур різної форми зі зменшенням
їхньої величини вдвічі до кінця навчального року.
      Працювати ножицями вчаться на відрізній смужці; завдання потребують
точніших рухів, оскільки частину предметів дитина має вирізати за
контурами.(Наприклад поєднується вирізування, наклеювання,
розфарбовування).
      Інший тип завдання повязаний зі складанням сюжетного малюнка з окремих
частин.(Тобто дається розкреслений малюнок з усіма його частинами і
картинку. Дитина повинна вирізати частини і наклеїти на картинку).
штрихування предметів іншого розміру, аніж для дітей 5-го року життя,
не виходячи за межі.
      На 7-му році життя у дитини закріплюється навички працювати із
засобами письма.
Вона здатна штрихувати фігури зі складними контурами і маленькі предмети,
Продовжувати графічний диктант, домалювати малюнок,креслення окремих
Елементів цифр, завдання з логічним навантаженням. Поступово ускладнюється
робота дитини з ножицями: вирізування окремих предметів; елементів малюнка
Та поновлення його наклеюванням відсутніх частин; паперових конструкторів
«Колумбоване яйце» Піфагор».
      Для оптичного аналізу: впізнавання літер та цифр під час складання слів.  Дитина яка оволоділа вмінням бачити особливості кожної літери чи цифри і закріпила їхні образи у свідомості, впевнено обирає потрібну символіку, її рухова активність більш організована.